Stus 624 травня під відкритим небом поруч з музеєм Михайла Біласа відбулася зустріч у Трускавці мешканців та гостей міста з автором книги «Справа Василя Стуса» Вахтангом Кіпіані. Ініціатором зустрічі стала Анна Литвин, яка і запросила більшість присутніх на літературний захід. Модератором зустрічі виступила Оленка Білас, директора музею-садиби художника.

Учасниками зустрічі з Вахтангом Кіпіані були міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, поет В’ячеслав Умнов, журналісти Володимир Ключак, Ніна Федько, фоторепортер Ярослав Баран, блогер та телеведучий Богдан Процишин, керівник Галицької кіношколи Олег Бачинський, керівник трускавеького міського відділу культури Тетяна Татомир, громадський діяч і курортолог Сергій Розора, керівник проекту «Трускавейь OnLine» Руслан Цехмейстер, режисер Тарас Варивода, лікар-проктолог санаторію «Карпати» Любомира Жибчин, лікар та громадська активістка Галина Шиманська, бібліотекар «URBAN»-бібліотеки Віра Савка, директор ЗШ № 1 Володимир Щигель, учителі та учні шкіл, численні гості.

Український журналіст, публіцист, історик, телережисер, головний редактор сайту «Історична правда» пише книгу про одного з найбільш визначних не тільки українських, а і європейських поетів ХХ ст. У презентованій книзі зібрані документи з архіву про кримінальну справу, життя і смерть поета. Поет, перекладач і громадянин Василь Стус не зміг побувати на презентації жодної зі своїх книжок. Бо в Україні його не друкували – збірки віршів ходили по руках у самовидавному вигляді, а публікували їх лише за кордоном. Двічі Стус потрапляв на лаву підсудних – «за антирадянську агітацію і пропаганду».

Як і за що було заарештовано поета? Хто під час процесу намагався врятувати Василя Стуса, а хто зробив усе, щоб він назавжди зник за гратами політичної зони на Уралі?

          Кіпіані наголошував на тому, що в книзі нема жодного поетичного рядка. Автора передусім цікавила постать Стуса, як людини, його громадська позиція. Автор в шести томах описує кримінальну справу № 5 – книга життя і смерті Василя Стуса. Кіпіані цікавили чотири речі: суд і роль адвоката Медведчука; останні роки життя в таборі особливого режиму; чи мав поет шанс здобути Нобелівську премію та останні дні Василя Стуса: хворе серце, убивство чи самогубство.

У невеличкій передмові Вахтанг констатує: «Кримінальна справа Василя Семеновича Стуса – це хроніка боротьби злочинної комуністичної системи з людиною, повної волі та гідності. Ми бачимо громадянина, правозахисника, творчу особистість, який чудово розуміє наслідки своєї «негнучкості» перед каральною машиною. І ти не менше він іде до кінця. Безцінним свідченням із зали суду виступають аркуші зі справи, де Михайлина коцюбинська та Світлана Кириченко – говорять про нього як про людину кришталевого сумління.

Разом із Стусом у таборі загинула і його остання рукописна поетична збірка «Птах душі» в звичайному учнівському зошиті у блакитній обкладинці. Їй також не вдалося вилетіти через в’язничі грати».

Вахтанг акцентував увагу на нині вже спрощеній процедурі роботи з архівними документами, що дало змогу в короткий часовий відтинок зібрати левову частину матеріалу для майбутньої книги.

Гортаючи сторінки об’ємної книги, натрапляємо на цінний фактаж: характеристики поета, який працював нижче своїх можливостей та про його демагогічні висловлювання, які розкладають трудову дисципліну колективу, протоколи допиту свідків, протоколи допиту обвинуваченого, постанову про проведення обшуку, відкритий лист В. Стуса до І. Дзюби, останній відомий текст Василя Стуса з таборового зошита, світлини з друзями, зі співкамерниками, з родиною, фотоспогад – перепоховання Василя Стуса та його друзів Юрія Литвина та Олекси Тихого (19 листопада 1989 р.) і багато іншого цікавого матеріалу.

Добру годину автор розповідав про історію написання книги, а наступну годину тривало обговорення книги у форматі питань та відповідей. Слухачів насамперед цікавили такі речі: який поетичний вірш Стуса найбільше подобається Кіпіані, чи бачився автор з Медведчуком, чи задоволений Вахтанг кіноверсією, як ставиться викладач до мовного питання тощо.

Кіпіані висловив одну думку, що Стус шкодує, чому він – не поляк. Бо на 46 мільйонів українців лише 49 членів Київської Гельсінської групи! Тоді як у Польщі питання самобутності було присутнє в численних організаціях.

Одна зі слухачок Любомира Жибчин процитувала кілька поетичних творів Василя Стуса.

Книжка «Справа Василя Стуса» зробить нас сильнішими. Бо опір злу – це щоденна потреба машини.

На звершення Оленка Білас висловила подячне слово Вахтангу Кіпіані та запропонувала усім охочим придбати книгу з автографом та скористатися можливістю зробити спільну світлину з автором.

 

Щиро дякуємо за запрошення Анні Литвин, за світлини Ярославу Барану.

Stus7

Stus8

 

Ганна Іваночко

Погода

Фото дня

Погода

Погода

Анонси подій

<<  <  Липня 2021  >  >>
 Пн  Вт  Ср  Чт  Пт  Сб  Нд 
     1  2  3  4
  5  6  7  8  91011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Real time web analytics, Heat map tracking