Strategia 2На зустрічі по Стратегії розитку міста Стебника, яка відбулася 3 червня 2021 р. в Народному домі і тривала понад три години, були присутні керівник аналітичного центру Володимир Кондзьолка, староста міста Тарас Городиський, представники ГО «Новий Стебник», працівники Народного дому, підприємці міста, вчителі, депутат ДМР, помічники депутатів ДМР, активні та небайдужі стебничани та гості міста.

Зустріч розпочав директор КУ «Інституту міста Дрогобича» Володимир Кондзьолка: «На даний момент ми всі є в одній громаді. Маємо спільно розвиватися. Завжди була певна Стратегія розвитку тієї чи іншої території. Мій попередник Михайло Лужецький їздив в Канаду, аби перейняти канадський досвід. Саме він поміг написати стратегію. Але, як виявляється, стратегію ніхто не читав і кошти ділилися іншим чином. Держава вирішила виправити помилку. Тепер береться за основу державна стратегія, обласна стратегія і стратегія громади. До прикладу, якщо область не ставить пріоритетом розвиток освіти, то ніхто на побудову школи грошей не дасть. Фінансування та спів фінансування буде тоді, якщо на них передбачено тією чи іншою стратегія. У вересні 2020 р. Дрогобицька міська рада запропонувала нову Стратегію, яка нині розміщена на сайті міста. Це «Стратегія сталого розвитку міста». Ми відійшли від тих стратегій, які писалися раніше. Раніше як було? Щоб місто мало гроші, треба запустити промислову продукцію на заводі чи фабриці. На такому заводі мала б працювати умовно тисяча людей. Для цього треба спорудити десять житлових будинків, одну школу, дитсадок, лікарню, магазини. Коли говоримо про Стебник, то в старі добрі часи на «Полімінералі» працювало понад п’ять тисяч осіб. В Дрогобичі також були такі промислові центри, які вже, на жаль, ніколи більше не запрацюють. Відповідно постає питання, що ми можемо зробити натомість? Що саме зможе розвивати нашу Дрогобиччину? Щось треба розробити, аби ми могли підключити також наших сусідів: Трускавець, Борислав, Східницю. Вивчаємо також європейські стратегії розвитку міст (беруться до уваги Відень, Берлін). Вчимося, як правильно формувати інвестиційну пропозицію. Як зацікавити інвестора, щоб він прийшов в наше місто. Наші люди мають бути насамперед зацікавлені в робочих місцях, запропонованих інвестором. Навіщо нам виїздити працювати за кордон, якщо маємо нормальну заробітну платню тут, на місцях. Інвестор лише дуже хоче почути від нас: «Мені дуже подобається тут жити, я дуже хочу, щоб місто, де я живу, розвивалося». Тоді інвестор скаже: «Ок. Я готовий інвестувати свої кошти в завод чи якесь інше виробництво». Тому назва нинішньої стратегії «Місто інноваційної економіки і медицини, орієнтоване на людину». Чому медицини? Сьогодні медицина працює за принципом: «Гроші ідуть за пацієнтом», тобто медицина навіть для державних лікарень стає бізнесом. За нормальне медичне обслуговування держава платить гроші. Для людини з діагнозом «інфаркт» чи «інсульт» має бути професійне обладнання, якісна терапія. Велику роль тут відіграє якість доріг. Саме від якості доріг залежить, чи пацієнту лікарня забезпечить вчасно надану допомогу. Медицина у нас стає потужною, а поряд з нами Трускавець, Східниця, Моршин, які також можуть забезпечити якісну рекреацію. Тому можна сформувати потужній медичний кластер. На медицині можна заробляти гроші і медики почнуть платити податки в бюджет.

Тепер освіта. Хто скаже (окрім старости), який бюджет нашої громади? Це 800 мільйонів гривень. Скільки з тих грошей іде на відділ освіти? З тієї суми 560 мільйонів забирають освітянські потреби. Тобто з трьох гривень, які отримує бюджет, дві йде на освіту, а одна – на все решту. Нам потрібно розвивати освіту, оптимізувати її. Яким чином розвивати освіту? У 2018 р. почалася реформа в освітянській сфері, а в 2021 р. закінчився її перший етап. Початкова ланка вчилася за новою методикою української школи. З вересня ті діти продовжать вчитися в гімназійних класах. У 2022 р. стартує вся гімназійна освіта. У 2027 р. діти закінчують 9 клас, пишуть ЗНО. І за результатами ЗНО діти поступатимуть в ліцей. І тут настає різниця між тим, що було колись, та з тим, що відбудеться на даному етапі. Раніше діти йшли в ліцеї автоматично, тепер бар'єром буде пропускний бал, який скаже, йдуть діти в ліцей чи ні. Стоїть ключове завдання, а саме: організувати до 2027 р. якісне навчання. Це фінансування освіти: кабінети, обладнання, заробітні плати вчителям. Може скластися так, що рівень знань дітей виявиться таким, що провалимо ЗНО. Тому ліцеї треба буде розпустити. Неефективні школи будуть автоматично закриті. Вимоги до ліцеїв є дуже великими. Як, мінімум, це має бути100 дітей (чотири класи). Держава вже диктує свої вимоги: 10, 11, 12 клас – це вже профільне навчання. У Дрогобичі є педуніверситет. Чому не можемо через систему позакласної роботи разом з університетом та іншими вищими навчальними закладами розпочати формувати якісну освіту? В стратегії є розділ «Дрогобич: культурна, творча та освітня метрополія». Прагнемо ставитися до освіти, як до бізнесу. Прагнемо, щоб дрогобицькі ліцеї були оснащені на найвищому рівні, щоб вчительський склад був високо кваліфікований, щоб діти з інших ТГ (з Трускавця, Борислава, Стрия, Самбора тощо) їздили на навчання саме в ліцеї Дрогобиччини. Це велике завдання, бо за тими дітьми прийдуть гроші. Наша Стратегія має бути орієнтована на потреби людей. Люди мають жити в наших містах та селах, а не виїздити закордон.

У Дрогобичі формується новий ЦНАП (в районі «Спорттоварів»), де в одне приміщення будуть входити усі служби. Цей проект коштує близько 26 мільйонів, на цей рік дали тільки 15. Десять мільйонів тиждень тому держава обіцяла перерахувати, отож до закінчення року має відбутися відкриття цього об’єкту.

На 2022 рік подаємо такі великі об’єкти по Фонду державного регіонального розвитку:

  • Об’їзна дорога по вул. Наливайка (починається з вул. Самбірської).
  • Облаштування території сміттєпереробного заводу.
  • Стадіон.

План заходів, які озвучив п. Сергій, поділений на дві частини. Це головні (пріоритетні) проєкти (до 2027р.) та заходи реалізації на конкретному проміжку часу, адже з плином часу життя змінюється, тому зміни та уточнення неминучі.

Маємо прописати також і стратегію м. Стебника. Усіх залучаємо до спільної роботи.

Далі розпочалася дискусія, в якій взяли участь староста та активні стебничани. Стебник – це спальний район. Що ж можна розвивати в м. Стебнику? І чи є у Стебнику земля? Яка саме є вільною? Де закінчується приватна земля?

На ці питання намагався відповісти староста міста Тарас Городиський: «До сих пір нема відповідної документації, відсутній аудит, інвентаризація землі зроблена неправильно, брак перспективного плану розвитку території. Відбулося незаконне захоплення приватниками певних земельних ділянок. На приватну власність уже не дуже зазіхнеш. При наших законах ці землі неможливо забрати. Потрібні судові процеси. Багато підприємств не мають кадастрових номерів. До прикладу, меблевий магазин на вул. В. Великого, «Саліна», споруди по вул. Трускавецькій, «Прикарпатбуд» тощо нічого на даний момент не платять. На виконкомі прийнято рішення (оскільки відбулося незаконне захоплення землі) про демонтаж паркану на ТЦ «Помік», демонтаж палатки навпроти «Меридіану» (саме туди планується перенести вуличну торгівлю). А що це за забудова біля «Мандарину»? Були озвучені проблеми компактності міста, комунікації, нафтопроводів, кабелів, гірничих відводів. «Полімінерал» також до сих пір не зареєстрував свою територію. Будь-яке будівництво має бути з дозволу заводу. Треба шукати такі варіанти рішень, щоб кожна ділянка приносила дохід».

Стебничани озвучували свої пропозиції: створити лікувальний заклад на території шахти або ж організувати екскурсії шахтними дорогами. За словами Тараса Городиського, директора Зенона Хевпу не цікавить туризм, а лише видобуток. Ярослав Баран та Олег Паращак наголосили на тому, що туризм та розвиток лікарні при шахті при видобутку також можливі. Однак спершу треба запросити інвестора та запустити продукцію.

Ярек Баран озвучив те, що трускавчани приїздять за дешевшим товаром в Стебник. Тетяна Ращупкіна наголосила на тому, що має бути молочний продуктовий ринок, де продають свою продукцію мешканці з Болехівців, Доброгостова та Уличного.

Можна було б у місті запустити кондитерське підприємство, адже жінки в Стебнику печуть фантастично. Треба прорекламувати такий бізнес, утворивши оригінальні кондитерські фабрики.

Озвучувалася проблема басейну. Виникло логічне питання, а чи потрібно місту басейн, оскільки він не функціонує впродовж довгого періоду? Олег Паращак, інструктор з плавання з європейським досвідом роботи, наголосив на тому, що даний басейн (на території ЗОШ № 18) навіть такого розміру можна використовувати для навчання плавання дітей та всіх бажаючих. Доцільно застосовувати гімнастику у воді для схуднення, створювати оздоровчі групи, запускати сауни, соляні кімнати, масажні та косметичні кабінети.

Пропонувалося в Стебнику розвивати також бджолярство, адже первинна назва міста «Іздебник» у слов’янських мовах значить будова, будівля, забудоване місце, яке набуло вузького значення – утеплена будівля для зберігання вуликів з бджолами взимку.

Запитувалося на зустрічі, а куди ж ділася велика сміттєва машина, придбана за кошти обласного бюджету, що обслуговувала місто. Староста відповів, що машина впродовж року обслуговувала та продовжує обслуговувати не лише місто, а й дрогобицьку громаду.

Обговорювалася проблема озер та їх очищення, створення інфраструктури для зони відпочинку. Озвучувалася також проблема паркової зони, пропонувалися нові назви окремих парків (наприклад, «Панський»). Йшлося про створення також Бузкового парку. Побіжно говорилося, як окультурити газони та правильно коронувати дерева.

Активно свої позиції на зустрічі відстоював вчительський десант Стебницького ліцею № 7. Тетяна Ращупкіна наголошувала на тому, що роками створювали матеріальну базу їх ліцею: кожна парта, кожен кабінет виплекані великими зусиллями та любов’ю. Вони є учасниками численних проектів. Ірина Кулик озвучила: «На першому місці маємо дбати про дітей та батьків, а на другому місці – дороги, економіка тощо. Таке враження, що ми обираємо одних, а коли вони дістаються до влади, то їх, наче підмінили. Певним підкупом, посадою тощо. І тих посадовців вже не пізнати, годі їм глянути на низи». На що Володимир Миронович відповів: «Влада – це дзеркало громади, ми обираємо тих, хто є серед нас. Усе дуже просто: самі стебничани мають вирішувати на те, куди їм витрачати гроші: до прикладу, два мільйони для розвитку шкіл чи на ремонт доріг. Це має бути Ваше спільне рішення».

Депутат ДМР Ганна Іваночко також порушила болючу освітянську тему і, при нагоді, запросила всіх присутніх на творчу зустріч з поетесою Лілею Кравченко, яка відбудеться 6 червня 2021 р. в бібліотеці Народного дому, адже розвиток міста – це передовсім культурний та духовний відпочинок його мешканців.

На завершення зустрічі, Володимир Кондзьолка сказав: «Наша освіта та медицина мають бути тими драйверами, які забезпечать нас якісним здоров’ям та якісними знаннями. Є група людей, які хочуть будувати квартал з айті-бізнесом. В Дрогобичі також можуть бути такі компанії, які є у Львові та інших обласних містах. Люди, працюючи на таких роботах, прагнуть мати високий рівень життя. Чому нам не забезпечити дітей з тією спеціалізацією? Такі наші ключові підходи з приводу розробки Стратегії. Дуже важливо, щоб ми з Вами розписали такі напрацювання. Мають бути створені напрямки оригінального бізнесу та організовані робочі групи по напрямках.

Сьогодні відбулася перша зустріч. Згодом Ви будете самостійно збиратися для доповнень, а ми, за потреби, приїжджатимемо для вироблення Вашого бачення розвитку Стебника. Тоді з експертами доповнюватимемо цей список. На вересень місяць має бути вироблена повна Стратегія розвитку Дрогобича, Стебника та сіл. Після того сформується план заходів. А що треба робити кожен рік, щоб та стратегія реалізувалася? Наше завдання контролювати, щоб наші обрані депутати виділяли гроші на реалізацію Стратегії. І це є дуже важливо. Лише тоді Стратегія запрацює якісно. Все, що Ви пропишете, можна подавати на конкурси ДФР, обласні тощо».  

Strategia

Ганна Іваночко

Фото дня

Анонси подій

<<  <  Вересня 2021  >  >>
 Пн  Вт  Ср  Чт  Пт  Сб  Нд 
    1  2  3  4  5
  6  7  8  9101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
Real time web analytics, Heat map tracking

Погода