LilaГостею літературного свята, що відбулося 6 червня 2021 р. в бібліотеці Народного дому у м. Стебник, була Лілія Кравченко, яка певний час проживала в Трускавці та вчилася в школі № 3. Тоді в Лілі було ще прізвище Панасюк.

Свято розпочала Любов Волошанська: «Як на мене, поезія – це так, як до неба, або в серце, до сльози, до радості, або невимовного болю. Коли береш чужу поетичну збірку, а вона – наче вистояне вино. Читаєш і думаєш: ця поезія, мабуть, для мене, а інколи – і про мене. Такі почуття виникали, коли знайомилася вперше зі збіркою Лілії Кравченко. Пані Лілія за фахом – юрист, а за творчим покликанням – поетка. Громадська діячка, волонтерка, лауреат регіонального рейтингу ТОП 100 успішних жінок Львівщини в номінації «Суспільні справи та волонтери». Пані Люба попросила авторку поділитися своїми поетичними одкровеннями.

Після привітання зі стебничанами Лілія подякувала п. Любі за гарне представлення та усім, хто долучився до організації тієї зустрічі (Ярославу, Олегові та Ані) і почала розповідати, а з чого ж все почалося: «Водила своїх донечок на літературну студію. Слухала дитячу поезію, юнацьку поезію. Діти уже стали дорослими. Ситуація вийшла така: діти майже не пишуть, зате почала писати мама. Взяла участь в конкурсі. Виграла його. Дебютну книжечку «Я чекаю щастя» видала наприкінці 2019 р. Другу збірку «Вишневий цвітопад» назвала карантинною. Нас закрили, ми сиділи вдома і я почала писати вірші. Обидві книжки ілюструвала моя доця Віка».

У «Вишневому цвітопаді» поділила поезію на чотири цикли: «Я дякую долі за зустріч» (присвяти), «Придуманий роман» (інтимна лірика), «Підводячись з колін» (портретна лірика) та «Стираємо кордони» (філософська лірика). Авторка продекламувала вірші з кожного циклу.

Перший вірш, який подарувала Лілія глядачам, це був «Вишневий цвітопад». Кожну поезію Лілія асоціює з листочком, який має свою історію і живе своїм життям. Присвятила вірш Лілія багатьом людям. Виокремила передусім свою подругу Юлію Грет, дружбою з якою вона дуже дорожить. Прочитала авторка також вірш, присвячений Ярославу Барану. А він, в свою чергу, написав поетичну відповідь, яка линула з глибин самого серця. З інтимної лірики поетесса процитувала вірші «Виглядатиму вічність», «Лиш раз», з портретної лірики (вірші під фото) жінка навела поезії «Маска», «Така як є», з філософської лірики Лілія прочитала твір «Збожеволіти».

Донька Лілії Вікторія артистично прочитала вірші «Я вірю» та «Забувши дитинство щасливе».

Згодом Лілія розповіла про своє зацікавлення фотографією. Детально поділилася, як народжувалася її поезія під впливом світлин. Показала змонтоване відео «Маленький Янгол» з рецитацією вірша під музику (про вироби ангеликів з намистин однієї жінки з обмеженими можливостями).

Далі слово було надане донці Ані, яка зачарувала всіх своєю грою на флейті, виконавши твір «Соловей і Троянда» та фрагмент вальсу з кінофільму «Бережись автомобіля».

Лілія згадала також про соціальну фотосесію, після якої виник спільний проект з подругою Юлею Грет видати збірку «Я – цілий світ». Це 40 поетично-мотиваційних творів, проілюстрованих світлинами виключно осіб з інвалідністю. Це люди, які своїм життям доводять, що життя – багатогранне та яскраве. У кожного свій шлях, але одна дорога і кожен з них з твердістю може сказати: «Ми такі, якими роблять нас наші вчинки. Тож будьмо гідними називатися Людьми». На світлинах фотозбірки усі люди з усміхненими обличчями.

На завершення Лілія процитувала феміністичний вірш «Я – цілий світ». Це більше жіноча поезія. Авторка назвала себе Цілим світом, Птахом, Вогнем, Повітрям, Льодом.

Стебничани задавали питання і цитували поезії Лілії Кравченко. Богданові Британу припала до душі поезія «Придуманий роман». Він назвав Лілю обдарованою людиною. А цей дар треба постійно підтримувати, як полум’я у ватрі.

Як медовуха на похмілля,

Поезія твоя – цілюще зілля,

Твої хороші вірші Ліля.

Ще буде не одне застілля!

Ярек спитав, як Лілії допомагає юриспруденція в написанні віршів. «Юридична освіта помогла мені стати дисциплінованою та організованою», – такою була відповідь Лілії..

Org

Любов Волошанська схвильовано прочитала вірш про події на Сході «Пророк». Лілія пояснила, що пророки – це люди, які приходять на світ з певною місією. І виконавши цю місію, Бог забирає цих людей до себе.

Зранку в неділю падав дощ. Коли зустріч підбігала до завершення, небо стало чистим як сльоза. Ганні Іваночко впала в око поезія «Картина».

Розлила веселка у небі

Палітру з семи кольорів,

Я їх позбираю для тебе

Під соло самотніх вітрів.

В червоному вірне кохання,

Яке ти покинув давно.

А далі журливе прощання,

печаль і десертне вино.

І сонця фруктового сяйво,

Жовтавих кульбабок лани,

Коли там виспівував жайвір,

Ти вірив в зелені світи.

Блакитно-далекі простори.

За ними морський горизонт.

Лірично-проникливі твори,

Здається тепер, то був сон.

А мудрість навіяла смуток.

Хоч в зрілості безліч принад,

Я спогади, зібрані в жмуток,

Пропишу у жар серенад.

Цікава з’явилась картина

З-під пензля стихійних рядків,

Барвиста така павутина

З розлитих колись кольорів.

Для нас прізвище Кравченко є дуже рідне, тому поповнення поетів у нашому регіоні саме з таким знаменитим прізвищем лише вітається.

Жінка є щасливою тоді, коли в неї гармонійна родина. Лілія, як мама, вклала максимум у виховання своїх талановитих доньок Вікторії та Ані, які також виступили активними учасниками творчої зустрічі. Дівчата є дуже обдарованими: грають на музичних інструментах, малюють, займають призові місця на спортивних змаганнях.

Приємно читати відгуки, які вже розміщені на сторінках інтернету після зустрічі у Стебнику (Любов Іваночко): «Свято вдалось! Дуже приємно було опинитись серед людей творчих, у яких душа налаштована на поезію, на прекрасне! Сама героїня свята випромінювала радість від життя і творчості. Щастя їй, здоров'я і подальших творчих злетів, а організаторам свята особлива подяка за пошук талановитих людей і зустрічі з ними!!!»

Лілія з дитинства мріяла стати акторкою. Дивлячись, як публіка сприймає її виступ, думаєш, що вона блискуче грає кожну свою роль. Організатори подарували чарівній жінці картину стебницького художника Івана Галяка та лілії, які виявилися її улюбленими квітами. Вкінці зустрічі стебничани мали змогу придбати збірочки з підписом автора та ангелики талановитої жінки з обмеженими можливостями

.

Після фотосесії учасники зустрічі почастувалися тортом.

inni

Tort

Приємно те, що Лілія Кравченко наступного дня написала вірш про Стебник.

«Про Стебник»

Маленьке місто, невеличке,

живе своїм простим життям,

для когось, може, й не величне,

не подароване казкам.

Звичайні вулички, будинки,

бруківка давня де-не-де,

у парку втоптані стежинки

і серце, ох, не молоде.

Воно побачило багато

у павутині довгих літ,

але зуміло простояти

хоч як би не мінявся світ.

Тут щирі люди, тепле слово,

усмішка кожної душі,

тут віє спокоєм навколо

і завжди гості не чужі.

Оазис рідної турботи

чи острівець серед штормів,

неспокій зможе побороти

напротязі іще віків.

Ми переконані, що у Лілії ще попереду багато поетичних збірочок, що ми ще почуємо в Стебнику й про інші поетичні полотна, в яких на першому місці – Життєва мудрість, Любов та Духовний багатий внутрішній світ. Тож, люба Лілю, нехай Ваше перо ніколи не засихає, а глядацька аудиторія лише розширюється. Творіть, вражайте своїми шедеврами світ та робіть його більш кольоровим, красивим та благородним.

Yarek

Фото: Ярек

 

Ганна Іваночко

Погода

Фото дня

Погода

Погода

Анонси подій

<<  <  Липня 2021  >  >>
 Пн  Вт  Ср  Чт  Пт  Сб  Нд 
     1  2  3  4
  5  6  7  8  91011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Real time web analytics, Heat map tracking