dyrektor

 

Липень для культурної сфери Стебнику несе багато змін. Зокрема оголошено конкурс на посаду директора Стебницького Народного дому. Хто ним стане, вирішуватиме спеціальна комісія після проведення конкурсної процедури.  На разі, відомо уже про дві кандидатури на цю посаду. Отож, пропонуємо інтерв'ю з одним із кандидатів. Знайомтесь - це наш земляк: співак, фотограф, журналіст, поет Ярослав Баран.

 

  • Пане Ярославе, добрий день, що саме Вас підштовхнуло на те, що Ви подали свою кандидатуру до участі в конкурсі на посаду керівника Стебницького народного дому?

Добрий день. Через низку криз, і той же ж Covid, ситуація склалася у світі не вельми втішною. Найбільше постраждали від того заклади культури та культура загалом, особливо на периферійних позиціях в таких маленьких містечках, як Стебник. Сьогодні, на жаль, не час говорити про стрімкий розвиток та шалені перспективи у галузі культури. Мова йтиме, насамперед, про збереження того, що є. Я є мешканцем міста. Мені прикро буде жити у місті, де сфера культури перебуватиме у занепаді, або взагалі зазнає дефолту.

  • Чи є у Вас фахова освіта і чи Ви керували взагалі якимось проектом (можливо, у Вас є якісь перемоги)?

За фахом у мене скромні три освіти. Я є викладач музичної школи з класу альта, за другим фахом я – журналіст телебачення та радіомовлення, за третьою ж освітою є менеджером зав’язків з громадськістю або фахівцем з піару. Маю досвід керування редакцією радіомовлення «Радіо Карпати» (початок 2000-их), а також низки масових культурних проєктів. У моєму арсеналі є організація декількох фестивалів, кількох масштабних презентацій та презентацій аудіоальбомів тощо. Кожна з освіт мені пригодилася. Використовував неодноразово досвід з піару, часто-густо брався до пера, описуючи певні події, а також доводилось розбиратися в тонкощах побудови музики. Усі три елементи в сукупності приносять неабияке задоволення.

  • Яким Ви бачите дозвілля пересічного мешканця свого міста?

Тут треба виходити з функцій та завдань закладів культури, які є у місті. Це мали б бути цікаві програми, які носять не лише інформаційну складову, але також виховну, соціальну тощо. Хотілося б запропонувати мешканцям Стебника такі варіанти дозвілля, які насамперед є у тренді і поряд з тим долучали їх до якісного культурного продукту різних епох. Переконаний, що такий підхід буде сприяти культурному розвитку міської громади загалом. При таких умовах ми будемо ставати кращими, більша розвинутими та прогресивними.

  • Чи знаєте Ви проблемні місця закладу культури?

Буду відвертий: багато проблемних місць давно вийшли за межі стін Народного дому і сьогодні кидаються у вічі кожному стебничанину. З етичних міркувань наразі не хотілося б їх перераховувати, оскільки одразу виникне багато двояких запитань, чому саме так сталося. Та все ж першочерговими бачу проблеми господарського характеру, які виникли очевидно через давність споруди. Заклад побудований Стебницьким калійним заводом у 1972 р. Наступного року ми відзначатимемо його 50-річчя. Через брак належного фінансування проблеми не були усунуті попереднім керівництвом. Є нагальні питання, а є такі, вирішення яких може ще почекати кілька років. Тобто однозначно постане проблема вибору пріоритетів.

Хотілося б також певних змін у змісті культурних заходів. Та знову ж з точки зору менеджменту виникає потреба зміни команди, як звичного процесу ефективного функціонування закладу. Якщо таки вдасться зайняти посаду керівника, теж розглядаю її як тимчасове явище, під час якого варто максимально «додати», а не зламати і будувати з нуля невідомо що.

  • Знаємо, що в Народному домі орендує приміщення філія № 8 Дрогобицької бібліотечної централізованої системи. Як Ви вбачаєте розвиток бібліотечної справи в Стебнику?

Для Стебника бібліотека однозначно потрібна, проте вона має трансформуватися у дещо сучасніше явище. Особисто є великим прихильником бібліотек, оскільки також маю певну причетність до літератури. Цей заклад має неабияку перспективу на майбутній розвиток. Стебницькою філією керує невтомна Любов Волошанська, яка робить усе можливе й неможливе для того, щоб про Стебницьку бібліотеку говорили дуже часто в засобах інтернету. Вона ж є ініціаторкою створення музейної кімнати в Народному домі, веде чудові екскурсії для усіх бажаючих пізнати минуле міста. При певних трансформаціях наша центральна бібліотека може давати хороший позитив, як для міста в цілому, так і для мікрорайону. І насправді не потрібно винаходити нічого нового, оскільки поряд є багато гарних прикладів. Один із них – та ж URBAN бібліотека, що є у місті Трускавець або сучасний бібліотечний простір в Уличному. Досвід наших сусідів показує нам модель сучасної бібліотеки. Бібліотеки – це не лише місце, де видаються чи читаються книги. Це, насамперед, місце певних літературних подій, де відбуваються зустрічі з цікавими людьми, можуть відбуватися мультимедійні конференції, презентації, виставки, творчі виступи тощо. Починаючи з минулого року, презентував свою збірочку в кількох бібліотечних установах різних міст, тому маю з чим порівнювати.

  • Які Ви пропонуєте заходи у сфері культури та мистецтва для повернення глядача в культурний простір міста?

Зараз найбільшою проблемою є відсутність глядача в залі. Я вдячний тим людям, які там працюють. Вони хоч щось, але зберегли для стебницької культури. Знаючи, які тенденції є в Україні, ми могли і цього не мати. Вкотре наголошую, що нам потрібно проаналізувати потенціал Народного дому, вивчити цільову аудиторію, яка здатна зайти в зал і яка має певні потреби в певному культурному продукті. І крути не крути, але доведеться в сучасних умовах спиратися на маркетингові технології, намагаючись робити заходи потрібними саме для тієї чи іншої цільової аудиторії. Як це зробити у даній ситуації, сьогодні сказати ніхто не в змозі, оскільки досі цього ніхто не вивчав і не моніторив. Тим і цікаві поставлені завдання перед новим керівництвом, тож доведеться багато експерементувати. І переконаний, що шлях розвитку веде саме туди. А, залучивши людей до зали, ми отримаємо певні моральні і, сподіваюся, матеріальні дивіденди, на основі яких зможемо говорити про розвиток та розширення. І головним у цьому є підтвердження діяльності культурних закладів у великих містах. Звісно, на периферії, важче боротися за глядача, бо його значно менше і достукатися до нього теж не просто. Але трапляються випадки, коли і на периферії маємо цікаві культурні продукти. Яскравим прикладом цього є (і нині стежимо за цим у засобах ЗМІ), як невеличкий клуб у селі Довге гірське видозмінюється на очах завдяки зусиллям та підтримці ініціативної групи та згуртованості громади села.

  • Знаємо, що в нашому місті відсутній кінотеатр. Чи можливо переглядати в Народному домі кінофільми?

На скільки мені відомо, приміщення цього народного дому будувалося з врахуванням трансляції фільмів. Там, на верхніх поверхах, є навіть кінобудка. Згодом, після побудови у місті кінотеатру «Жовтень», ця функція відпала. Але її, при бажанні та потребі, можна відновити. Тут треба входити в систему кінобізнесу та кіноіндустрії. Якщо вдасться знайти компроміс між державою та кіноустановою, можна буде думати в перспективі і про кінопроекти. Універсальне поєднання закладу культури та кінопалацу можемо відстежувати скажімо в Центрі Довженка, що на Сихові у Львові. Цей досвід при зустрічі можна перейняти.

  • Знаємо, що при Палаці культури є певні художні колективи, які навчають бажаючих хореографії, цирковому мистецтву, співу. Чи є бажання розширити спектр гурткової роботи в Народному домі?

Однозначно хотілося б розширити цей спектр. Бодай вийти на стандарт 70-80-их років, коли тут багато чого було. Адже приміщення є, база також дозволяє це зробити. Та знову ж за кілька десятиліть помінялася демографічна ситуація в місті, помінялася і структура населення. Тож спершу треба провести моніторинг. Розумію, що це є дуже потрібна ланка роботи. Адже даний аспект також зможе повернути глядача в зал.

  • Де Ви, як керівник культурного закладу, шукатимете фінансову підтримку для художніх та музичних колективів, ансамблів, концертних організацій?

Це три класичні шляхи: відстоювання та лобіювання інтересів Стебницького Народного дому в Управлінні культури та розвитку туризму виконавчих органів Дрогобицької міської ради, другий шлях – це залучення меценатів, підприємців у місті (для цього потрібно провести велику частку роботи), третій варіант, він є найрозповсюдженішим, – участь у різних конкурсах, програмах, проєктах та грандах. Це дасть можливість разово суттєво допомогти закладу культури. Ну, і якщо вдасться методом експериментів винайти четвертий нестандартний варіант, будемо і його пробувати. Головне, щоб усе було не збитковим і в межах чинного законодавства.

  • Знаємо, що Ви – любитель мандрівок, любитель гір. Подорожуєте Карпатами та описуєте те, що бачите. Стебник – місто промислове в давнину. Славилося добутком калійних солей. Є окремі кімнати, розкидані по мікрорайонах, які претендують на назву музею (так, у Народному домі є музейна кімната визвольних змагань). Однак в місті відсутній комплексний музей. Яким чином треба забезпечити діяльність музеїв та виставок в нашому місті?

Так, знаю що у Стебнику вже є декілька аматорських музейних кімнат, організатори яких без сторонньої допомоги зробили велетенську роботу. Думаю, що на базі Народного дому треба лобіювати питання про повстання Краєзнавчого музею у Стебнику. На жаль, з таким розмахом, як в інших місцевостях, ми не зможемо утворити музею. Але на початках кілька кімнат можна використати на базі Народного дому. З часом, при підтримці громадськості, розглядатимемо варіант отримати окреме приміщення. Переконаний, що є фахівці музейної справи, які можуть вправно проконсультувати нас, як зробити цей музей реальністю.

  • Як задіяти до роботи спортзал, який відновлений попередньою владою?

Є певні міркування. Це не моя ідея, скажу чесно, але я є її прихильником. Йдеться про плідну співпрацю з Дрогобицькою спортивною школою, в якій є вже відповідні напрацювання, певний спортивний досвід та фаховий тренерський склад. Однозначно, мають розвиватися кілька спортивних напрямків на базі спортивного залу в Стебницькому Народному домі. Які саме будуть напрямки, це буде широке обговорення. Якщо треба, вдамося навіть до анкетування. Окремо знаю, що є ініціативна група за збереження шахового клубу. Відверто цілком не проти, щоб і в нас були свої сестри Музичук. Від цього виграємо не лишень ми, але й регіон загалом.

  • Як забезпечити діяльність інтернету в цілому корпусі?

Насправді не вбачаю у цьому якусь глобальну проблему. Це питання виключно технічного характеру. Для вирішення достатньо завести потужну лінію і зробити мережу з декількома точками Wi-Fi. У нас уже є провайдери, які здатні забезпечити до 100 м Гб. І на цьому проблема вичерпується.

  • Як залучити населення з різних мікрорайонів, а також Колпця, Сільця, Болехівців та Нового Села до спільного культурного простору?

Тут має бути два напрямки роботи. Перший напрямок: маємо запропонувати певну форму партнерства, при зустрічах обговорювати та аналізувати потреби кожного мікрорайону. Знаю, що кожне село має свій День села, Церковний празник, відомих особистостей. Отож, цілком реально скласти календар подій та заходів, коли зможемо з певною періодичністю великою делегацією приїжджати до них у гості у форматі фестивалю, конкурсу, концерту, спортивних змагань. І хоча б раз в рік робити спільний захід тут в Стебнику. Кожен має право себе репрезентувати і продемонструвати свої кращі напрацювання та навики на великій сцені, щоб відчув себе справжнім артистом.

  • Чи Ви є командною особою?

Якщо це стосується політики, промовчу. Хоча зазначу, що аполітичних людей нема в природі. Все одно існують якісь симпатії, підтримка поглядів тощо. Я не є виключенням з правил. А ось чисто з професійно-етичної точки зору, культура – це здобуток для усіх. Тому тут треба намагатися демонструвати політичний нейтралітет. Конкретні переваги до добра не приведуть. Талант треба демонструвати не під прапором якоїсь певної політичної партії, а під прапором міста та територіальної громади, області, України. А щодо командності в галузі культури, то я не є прихильником такого негативного явища, як мікроменеджмент, де директор контролює всіх і вся: замість того, аби сприяти розвитку Народного дому, такий керівник лише вставляє палки в колеса. Я відстоюю метод правління: вміння делегувати повноваження і тільки після результатів роботи, прийматимемо певні рішення щодо кадрових змін. Культура це, однозначно, командна робота. Без команди запустити ефективну модель функціонування Народного дому буде складно.

  • Що саме Ви плануєте робити першочергово та на наступні п’ять років на посаді директора Стебницького народного дому?

Якщо в загальному, то в першу чергу треба зробити аудит того, що є, і максимально зберегти ті здобутки, якими місто пишається. Особисто я є фанатом «Стебничаночки» (керівник Ольга Жерченко). Дівчата справді активно працюють, вони сьогодні є однією з кращих професійних команд у Народному домі. Один з останніх їх виступів, що відбувся на презентації дебютної поетичної збірки поетеси Анжели Хухновської (4 липня), є яскравим цьому підтвердженням. А чого вартують голоси з «Дзвіночка» під керівництвом Галини Волощак, що одночасно керує церковним хором у Сільці. А ансамбль «Джерело», учасником якого є Роман Івасівка, що до сих пір фахово виконував роль керманича Народного дому, також постійно підтверджує звання народного. Так само є багато професійних танцювальних колективів. Кілька місяців тому стебницькі дівчата здобули перемогу у Східниці під керівництвом хореографа Христини Знак-Артим. Знаною у місті є також циркова студія «Вікторія» під керівництвом Івана Куця. Саме ці колективи, як і багато інших, і є обличчям стебницької культури.

А якщо глобально, з перспективою на п’ять років, то в разі мого обрання керівником Стебницького Народного дому, маю намір на базі цього закладу створити культурно-просвітницький хаб. Цей центр повинен об’єднувати усі хороші починання щодо освіти, культури та музейної справи. Моєю метою є лише одне: людина, яка потрапляє в стіни такого простору, має затриматися тут на кілька годин, і залишити його з намірами ще раз сюди повернутися, оскільки за одні відвідини вона все охопити просто фізично не матиме змоги.

  • Щиро дякуємо Вам, пане Ярославе, за інтерв’ю. Бажаємо гідно презентувати свою програму на Конкурсі, здобути там перемогу і прислужитися своїй громаді.

Власкор

Фото дня

Анонси подій

<<  <  Вересня 2021  >  >>
 Пн  Вт  Ср  Чт  Пт  Сб  Нд 
    1  2  3  4  5
  6  7  8  9101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
Real time web analytics, Heat map tracking

Погода