Dom kultury28 липня 2021 р. відбувся Конкурс на посаду директора Стебницького Народного дому. Сформовано комісію, до складу якої увійшли представники від Управління культури та розвитку туризму виконавчих органів Дрогобицької міської ради – органу управління: Чава Ігор Степанович – начальник управління культури та розвитку туризму, Ковч Андрій Володимирович – заступник міського голови з гуманітарних та соціальних питань, Кіца Роман Ігорович – директор Дрогобицької дитячої музичної школи №2 імені Романа Сороки. Згідно із рішенням  зборів трудового колективу Стебницького Народного дому: Тацишин Ігор Богданович – юрисконсульт Львівської обласної  профспілкової організації; Шимоняк Галина Орестівна– викладач Дрогобицького фахового музичного коледжу ім. В. Барвінського, заступник голови ради профспілки працівників культури м. Дрогобича, Дуляба Ольга Володимирівна – директор КЗ ЛОР «Львівський обласний центр народної творчості та культосвітньої роботи». Відповідно до протоколу засідання Дрогобицької міської профспілкової організації Профспілки працівників культури України: Манчак Галина Ігорівна – викладач, голова первинної п/о профспілки Дрогобицької дитячої музичної школи №2 імені Романа Сороки, Беца Наталія Мирославівна– головний бухгалтер КЗ ДМР «Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні та танцю України «Верховина», Сторонська Любов Іванівна – завідувач художньо-постановочної частини, голова первинної п/о КЗ ДМР «Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні та танцю України «Верховина».

          На цю посаду було два кандидати, два стебничани: Куць Іван Миколайович та Баран Ярослав Степанович. Обидва підготували презентацію своєї програми розвитку Стебницького Народного дому і намагалися донести її членам комісії та усім присутнім у приміщенні, де відбувався конкурс. За свідченням секретаря конкурсної комісії, головного спеціаліста відділу культури та мистецтв управління культури та розвитку Луцької Галини Василівни, програми обох кандидатів були сильними.

Нам помітне було певне хвилювання одного з кандидатів і повний спокій іншого.  

          Отож, що говорили кандидати на посаду Народного дому такого маленького містечка, яке налічує понад 22 тисячі населення?

Плани в обох досить таки амбітні. Обидва прагнули бачити Народний дім, де б відбувалися найцікавіші заходи виховного та культурного спрямування стебничан.

Тож тезово наводимо виступи кожного з них:

Куць Іван Миколайович коротко розповів про свою освіту та трудову діяльність, яка пов’язана не лише зі Стебницьким Народним домом, а й з Будинком учнівської молоді у м. Стебнику та Стебницьким професійним ліцеєм. Заступник голови профкому Стебницького Народного дому. Розробник нової редакції Статуту Стебницького Народного дому. Артист, ведучий програм та тематично-розважальних акцій розповів і про свою громадську діяльність, депутатство. Нині пан Іван – помічник депутата ДМР Мичуди Н.В. та позаштатний радник голови ТГ Кучми Т.Я., автор 23 мікропроектів, 17 з яких успішно перемогли.

У своїй доповіді кандидат наголосив на сильних та слабких сторонах закладу культури. Серед слабких сторін пан Іван назвав відсутність пожежної сигналізації, відсутність цілісної мережі інтернету, мінімальна оплата праці працівників, зношеність окремих складових глядацького залу. Наголосив Іван Миколайович і на загрозах, пов’язаних із ймовірністю екологічної катастрофи внаслідок утворень карстового провалля, складною демографічною ситуацією, трудовою міграцією та еміграцією мешканців Стебника, низьким рівнем життя, недостатнім фінансуванням в галузі культури, зростанням цін на енергоносії, матеріали та обладнання.

Вбачає такі три напрямки пріоритетними:

  • Створення громадського простору.
  • Формування матеріальної бази Народного дому.
  • Перетворення будівлі в інноваційну установу.

Звідки планує брати пан Іван кошти? Це співфінансування проектів місцевих ініціатив, обласного конкурсу «ТОП-10 Народних домів», участь у грантових проектах.

На думку кандидата, «Стебницький Народний дім – це громадська платформа, де реалізовуються масові заходи. Це творчий простір, сформований та підтримуваний фахівцями установи».

Далі слухали презентацію другого кандидата.

Баран Ярослав Степанович також наголосив на своїй освіті і виголосив основні меседжі своєї майбутньої діяльності.

Головні меседжі щодо дій на посаді директора Народного дому:

  • популяризація культури та повернення людей у зал;
  • створення культурно-спортивно-просвітницького хабу на базі Народного дому;
  • переорієнтація діяльності на мешканця міста;
  • культурна інтеграція в середовищі ТГ.

На думку Ярослава, місто Стебник ніколи не був центром політичного, суспільного та культурного життя регіону. Відтак культурні, соціальні та економічні втрати тут відчуваються особливо болісно. Враховуючи нову адміністративну реформу, виклики перед новим директором Народного дому ще масштабніші та відповідальніші.

Першим аргументом балотуватися на посаду керівника Народного дому є те, що власне Ярослав є мешканцем міста Стебника і йому абсолютно не байдуже, що діється у культурній сфері рідного міста. Наступний аргумент – усвідомлення того, що без функціональної сфери культури місто приречене на крах і вимирання. Тобто існування культурного середовища в умовах та контексті міста Стебника, на жаль, є потребою не розвитку, а саме виживання. Третій аргумент – переконання у тому, що його наявний практичний досвід у сфері культури та інших галузях таки здатний вберегти те, що набуто за останній період, а також завдяки йому побудувати ефективну модель, яка стане основою для культурного розвитку міста.

А далі подаємо витяг із мотиваційної презентації Ярослава про першочергові та стратегічні заходи на посаді керівника Стебницького Народного дому.

«Отож, перелік першочергових заходів орієнтовно на перший рік перебування на посаді.

  • Насамперед вбачаю у роботі нового керівника необхідність провести інвентаризацію культурного потенціалу Народного дому і запровадити заходи щодо його збереження. У своїй практиці переконаний, що ламати набагато простіше, ніж будувати. Тому збереження попередніх здобутків стане першим кроком на посаді.
  • Наступним кроком вбачаю вивчення культурного потенціалу міста з перспективою залучення талановитих людей до культурних загальноміських заходів.
  • Одразу з перших днів планую розпочати роботу з переорієнтації діяльності на потреби міста загалом. У даному процесі передбачаю певну не радикальну, але трансформацію існуючих колективів та можливостей у відповідності до умов сьогодення та вимог сучасного шоу-бізнесу. Для визначення потреб планую застосовувати соціологічні та маркетингові інструментарії досліджень, а саме опитування.
  • Також планую сформувати та запровадити інформаційну політику і стандарти діяльності Народного дому задля інформування громадськості про діяльність, заохочення до культурних заходів і зрештою, повернення глядачів у зал.
  • Вирішення нагальних проблем технічного характеру задля повноцінного функціонування споруди за призначенням.

Щодо глобальних планів з перспективою на п’ять років. Даний період має визначатися певними напрацюваннями та певними культурними здобутками.

  • Одним зі стратегічних завдань ставлю перед собою створення Культурно-спортивно-освітнього хабу на території Народного дому. Тут має сформуватися заклад, який має заповнити прогалини щодо спортивного і позашкільного життя учнів міста, а також молоді та людей старшого віку. Такий крок дасть змогу максимально ефективно використовувати потенціал споруди, додаючи позитивного результату для суспільного життя міста загалом. Джерелом реалізації даної стратегії вбачаю державні та недержавні проекти, гранди та інші програми.
  • У цьому ж контексті вирішення ефективного використання спортивної бази у Народному домі. Я є прихильником ідеї співпраці з Дрогобицькою ДЮСШ для розширення спортивних секцій, які б функціонували на території міста Стебник.
  • Пошук та запровадження бізнес-механізмів для можливості виведення закладу на самоокупний рівень.
  • Організація та проведення системних фестивалів заради популяризації міста і міської культури поза межами міста та ТГ.

Щодо глобальних перспектив терміном на 15 років. Вбачаю на таку перспективу реалізацію масштабних цілей і досягнень, які мають вийти за межі культурного середовища і стати головним лобістом міста поза її межами.

  • Насамперед планую поетапно запроваджувати інтеграційні заходи щодо залучення у культурну сферу тих культурних підрозділів, які дісталися місту в процесі територіальної реформи.
  • Спільно з керівництвом міста планую розпочати важку системну роботу щодо зміни іміджу міста та популяризації його як серед мешканців, так і далеко за його межами. І саме тут важлива роль випаде Народному дому та його працівникам.
  • Інтеграція і залучення до культурного життя міста колишніх його мешканців за для формування потужного культурного лобі в межах України.»

До кожного з кандидатів члени комісії поставили по кілька питань і одностайно вирішили, що більш переконливо на презентації подав програму перший кандидат. А в цьому ніхто й не сумнівався. Пан Іван не починатиме свою роботу з інвентаризації, оскільки дуже добре знає проблемні місця закладу культури. Пан Іван має великий список переможних проектів, а тому знає, як врятувати установу від занепаду. Пан Іван не делегуватиме на працівників прямі обов’язки, а самотужки усуватиме проблеми, наскільки дозволятиме його вміння та освіта. І, зрештою, пан Іван працює в галузі культури численну кількість літ, є людиною системи, а тому чітко виконуватиме свої останні слова: «Стебницький Народний дім – основна сцена міста, це трибуна суспільної думки».

Дивує навіть не прогнозований результат засідання конкурсної комісії. Адже воно було «відкритим». Дивує одностайність її членів: бачачи перед собою гідного кандидата, який справді через свій потенціал та зв’язки зміг би підняти культурний розвиток міста, жодної подяки, жодного «ЗА» (бодай так, для годиться). Склалося враження, що саме цей момент демонстрації зверхності, цього побоїща чи прямого бичування було відрепетирувано неодноразово.

Ділюся своєю приватною думкою як учасника цього циркового спектаклю. Переконана, що в демократичному суспільстві таке голосування мало б бути таємним. У відповідь на аргументоване (і, вважаю, професійне) бачення розвитку закладу культури, на Ярослава посипалися звинувачення у відсутності офіційного досвіду на керівних посадах та роботи у культурі (ніхто ж не взяв до уваги багатолітній досвід в управлінні та організації масових заходів та інших успішних проектів у сфері культури). Відзначу, що Ярослав по-європейськи відповів на усі запитання, які радше змахували на чіпляння. І така ситуація дуже нагадувала упереджене ставлення членів комісії до одного з кандидатів. А чіпляння щодо відповідей взагалі вражають. «Делегувати повноваження» (це пояснення голові комісії!) – не давати прямі вказівки комусь, а уповноважувати виконати певний об’єм роботи більш компетентним особам. До прикладу, поламався кран. Керівник не сам ремонтує зламану річ (за фахом ж він не сантехнік), а саме «делегує» цю роботу фахівцеві.  

Звісно, присутніх представників громадськості ніхто нічого не запитував. Така демократія без демократії дуже нагадувала воєнний суд «тройки». Знаю, що опоненти будуть посилатися на правила, приписи та закони. Але, шановні, змінюйте правила, оскільки такий стан справ рано чи пізно зіграє злий жарт також і з Вами.

Ну і що найстрашніше під час цієї комісії стало очевидним, так це упереджене ставлення до Стебника загалом. Кому ж у Дрогобичі Стебник потрібен з його духовним процвітанням? Максимум – це відреставрований будинок коштом громади (або співфінансування 40 на 60 %), бо в скарбниці Дрогобицької ТГ грошей на місто, яке втратило незалежність, нема і не буде ніколи. Ну що ж – пожинаємо плоди…

Ганна Іваночко, учасник засідання конкурсу

Фото дня

Анонси подій

<<  <  Вересня 2021  >  >>
 Пн  Вт  Ср  Чт  Пт  Сб  Нд 
    1  2  3  4  5
  6  7  8  9101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
Real time web analytics, Heat map tracking

Погода