Atovci28 липня 2021 р. у Стебницькому Народному домі відбулася зустріч з отцем Шевчуком Мирославом, старостою Городиським Тарасом, депутатами ДМР Стечкевичем Ігорем, Іваночко Ганною, депутатом районної ради Винарчик Світланою, атовцями Кіндратівим Олегом, Герасим’яком Романом та Віциком Тарасом, працівниками будинку культури Куцем Іваном, Рак Лобов’ю та помічником депутата Паращаком Олегом. Йшлося про можливість створення на теренах Стебника реабілітаційного центру для воїнів АТО.

Першим слово взяв отець Мирослав, який ініціював зустріч: «Довгий час виношую велику свою мрію – створення на наших теренах реабілітаційного центру для воїнів АТО. Спільно з моїм другом адвокатом ми розробили Статут організації «Шрам», метою якої є створення реабілітаційного центру для воїнів АТО. Це план так званої швидкої допомоги, він не є стаціонарним лікуванням. Найшлися люди, які на волонтерських засадах могли б розпочати роботу: юрист, психолог, масажист, реабілітолог, перукар, люди, які готові вести майстеркласи. Готові нам допомогти також люди, які проживають в Канаді, Америці. Ідея є, але, де втілювати цю ідею, не маємо. Уже написали заяву на ім’я голови ТГ про знайдення приміщення для таких благих намірів».

До слова долучилися побратими-атовці.

Олег Кіндратів: «Реабілітаційний центр – ідея гарна. В Україні є уже чимало центрів надання допомоги, яку потребують воїни після повернення з війни на Сході. У Львові є будинок воїна. У Дрогобичі, на жаль, такого будинку нема. У Дрогобицькому ТГ нині великий безпорядок. Багато штатних психологів, але чомусь хлопці вішаються. Є схожий центр в Турці, реабілітаційне відділення відкрите в Дублянах. той же реабілітаційний центр «Назарет» у Дрогобичі, в якому чомусь жодного атовця з Дрогобича нема. Держава нині забезпечує атовців якісним відпочинком. Але, говорячи про наміри отця Мирослава, ще не знаємо, на що конкретно збиратимемо кошти. Це місце може бути не лише в Стебнику. Бо всюди хлопці воюють, всюди гинуть. Цей центр має бути однозначно на Дрогобиччині. Особисто я відмовився від цього проекту, бо тут треба взяти сім’ю, яка б жила в цьому центрі і була відповідальною за усім, що відбувається в закладі. Для того, щоб втілити в життя задум отця Мирослава, треба написати соціальний бізнеспроєкт. Адже потрібні матеріальні засоби, які включають зарплату працівникам. Нині вони є волонтери, але це явище тимчасове. Це питання можна винести на раду Ветеранів міста, щоб мати вплив на голову ТГ. Якщо б Тарас Іванович посприяв у виділенні будиночку (а не окремої кімнати) під соціальний бізнес, де б учасники АТО безкоштовно користувалися послугами, члени сімей – 50 %, решта населення – повна вартість, то було б дуже добре. У Стебнику є свої герої. Там же можна одну кімнату виділити для музею. Там ж проводити зустрічі з дітьми, заняття патріотичного виховання, капличку з польовим іконостасом. Навіть окреме приміщення віддати для збуту продукції, вирощену хлопцями-атовцями. Левка Скопа попросимо зробити образки для кімнат. Основне, щоб це було не закрите приміщення лише для воїнів АТО, а щоб воно мало вільний доступ. Це і для населення Стебника з метою підняти рівень цілого міста. Про це місце піде реклама. Хлопці туди ходитимуть. Їм треба бодай один раз переступити поріг такого приміщення. Малий Козачок точно там ходитиме. Як знайдеться бодай 0,25 ставки, то той же Козачок туди буде ходити на роботу. Це буде для нього більша реабілітація, як вдома сидіти».

Роман Герасим'як: «Нині гострим стоїть питання соціалізації воїнів. Багато людей після повернення з війни мають пройти курс з фаховими психологами. Після того у хлопців з’являється порожнеча, яку треба швидко чимось наповнити. Краще ніж трудотерапія нічого ніхто не придумав. Можна створити своєрідний ветеранський хаб, будинок воїна. Але це має бути не лише військовий простір, а, насамперед, міський».

Тарас Віцик: «Насамперед, це питання треба винести на засідання Ради ветеранів. По-друге, має бути підписаний меморандум про співпрацю з громадськими атовськими організаціями Дрогобиччини. Щоб це мало руки та ноги. І по-третє, психолог, який там працюватиме, має мати певний досвід роботи з воїнами АТО і з родинами померлих. Дуже часто батько чи матір після факту суїциду їх дитини самі себе звинувачують, що їх дитина пішла зі світу. Лише досвідчений священик може при сповіді дізнатися, а що саме гризе батьків після факту трагічної смерті їх сина чи доньки. Але чи всі ми ходимо до сповіді? А це суспільна проблема і велику роль в тому відіграють саме психологи. Людина при такій діяльності має віддати себе повністю. А відповідно вона мала б отримати за це матеріальне забезпечення».

Підсумки зустрічі підбив староста Тарас Городиський: «У Стебнику вже все продано. Єдине комплексне приміщення – це приміщення на території ЖЕКу. Воно єдине є зараз вільне. Знаходиться за Міською радою. Там навіть сад є. Тут лише треба впорядкувати документи на це приміщення. А, зробивши ремонт, воно ідеально підходить, як для воїнів, так і для їхніх сімей, і населення міста загалом».

Зустріч завершилася підтримкою депутатів та громадськості. Постановили написати дорожню карту майбутнього центру.

Ганна Іваночко, учасник зустрічі

Фото дня

Анонси подій

<<  <  Жовтня 2021  >  >>
 Пн  Вт  Ср  Чт  Пт  Сб  Нд 
      1  2  3
  4  5  6  7  8  910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Real time web analytics, Heat map tracking

Погода