kolej

29 липня 2021 р. презентацію фільму в URBAN розпочала завідувач бібліотекою Віра Савка. Вона закцентувала на тому, що її читачам також є близька краєзнавча тема: «Ми десь закохуємося в заморські краї, а несправедливо нехтуємо місцевими краєвидами. Дуже цікаві місця є в радіусі 50 – 60 км від Трускавця. Достатньо вийти на Буковицю і звідтам розгортається панорама Трускавця, Стебника, Борислава, Дрогобича. Або можна підійти на Цюхів Діл в Орові. А це все тут, поруч. А десь далі, на Сколівщині (в районі Верхнього Синьовидного) був пан Ярослав зі своєю знімальною командою. Ніхто з нас присутніх ще не був на тій колії, про яку йдеться у фільмі. Просимо пана Ярослава поділитися координатами, аби ми також поїхали у напрямку цього туристичного маршруту».

Ярослав Баран про залізницю може говорити дуже багато: «Залізниця – це насправді прогрес. Це такий стержень, навколо якого в’яжуться долі людей, історії, сюжети, події. Якщо вона існує, це потреба інфраструктури. Починає працювати ринок, починають люди отримувати заробітки. Зараз ми, на жаль, спостерігаємо деградацію укрзалізниці. Це такий дуже тривожний сигнал, що нас чекають важкі часи. Можемо втратити інфраструктуру. І може завершитися тим, як і з історією Мальмансталю.

Тема вузькоколійки появилася в моєму житті у 1993 р. Група ентузіастів вирішила організувати екскурсію «Арніка 93», метою якої було уточнення даних австрійських карт, роздобутих в архіві. Ця експедиція відбувалася в околицях села Майдан. Одним із учасників був вчитель фізики та астрономії трьох стебницьких шкіл Володимир Христофорович Возняк, який довгий час у Трускавці співпрацював з туристичними агенціями. На жаль, він кілька років тому помер. Краєзнавча стрічка присвячена саме цій постаті.

Дана залізниця мала грандіозні плани. Закільцювання мало відбутися у Самборі, а ці райони мали отримати повноцінне залізничне сполучення.

          Треба згадати таку постать, як барон  Гредель. Він виграв велику кількість грошей в казино і викупив частину лісів. Барон був безпосереднім будівничим цієї вузькоколійки. Таких вузькоколійок на Львівщині було декілька. Вони були від 650 мм до 1000 мм. Наша вузькоколійка була спершу 800, а потім звузилася до 750 мм. Вона одна з перших отримала ліцензію на пасажирські перевезення. Вона використовувалася для туристичних потреб. Польські пани приїжджали сюди і на полювання, і для огляду території. Про цього барона Гределя є багато сюжетів, як він ставився до своїх підопічних, як будував систему вирубки лісу. Ця історія є контрастною. Тут є багато, як позитивних речей, так і негативних. До позитивних речей належить те, що вузькоколійка в цю місцевість (Майдан, Рибник, Кропивник) принесла розвиток та туристичну індустрію. Існує історичний факт, що на території Мальмансталь був туристичний притулок. Тут відпочивали туристи, які їздили зимою на лижах з гори Пікуй. Вони вирушали з Трускавця, доходили до Мальмансталь і звідтам рівно 50 км йшли на гору Пікуль. До речі, ця споруда зберіглася, вона була розібрана і перенесена в табір, який існував на території Майдану. Там збереглося приміщення станції, яке існувало на тих теренах. На жаль, були і негативні сторони цього виду транспорту. Паровози спричиняли часто пожежі, присутні були певні соціальні напруження. Коли поляки керували цією системою, була нерівномірна оплата праці: українці отримували менше, а поляки більше. Це призводило до неприємних речей, навіть були і вбивства".

         Слово було надане також учасниці знімальної групи Ганні Іваночко, яка подякувала Ярославу за нагоду глибше вивчити край, де минули її дитячі роки, значно розширивши географію батьківщини її предків, та подаровану можливість опанувати для себе новий вид діяльності – операторське мистецтво. Пані Ганна коротко розповіла про почуте нове на презентації, що мала місце у Стебнику, і наголосила на тому, що переглядати для неї краєзнавчу стрічку черговий раз – це переживати ті ж емоції, коли відбувалися самі зйомки.

          Запросили згадати свою батьківщину також нині трускавчанку Аню Литвин: «До 1939 р. в Майдані було 900 чоловік населення: 300 – на Мальмансталі, 300 поляків та 300 українців. Після великого червоноармійського визволення залишилося тільки 300. І вже впродовж кількох останніх років число зменшується, бо люди виїжджають. Мальмансталь – це німецьке поселення, так званий технічний проект. Коли була Австро-Угорщина, то спеціалісти були завезені в наш край, аби вирубувати ліс та вивозити сировину в Європу. Для цього була потрібна залізнична колія. Мальмансталь – це не хутір, а кольонія. Топоніміка ця зберіглася до сих пір. Вузькоколійка в Майдані називалася штрекою». Згадує колишня майданівчанка, як по тій штреці ходила до школи в Рибник: «Наша хата знаходилася біля вузькоколійки. Мій тато їздив на дрезині і сама згадую, як я їхала на дрезині. Для мене – це не артефакт, для мене – це дійсність, яку я добре пам’ятаю. Існував ще залізничний міст, який, на жаль, не потрапив в об’єктив Вашої камери. Штреки зараз вже немає, але залишилися сліди. І люди точно пам’ятають те місце, де була штрека. Сестричка Галина, яка нині працює бібліотекарем у Майдані, викладала дуже багато інформації про Майдан і про вузькоколійку, і про фірму «Годуля». Згодом поділюся з Вами фотографіями, дам контакти, які збагатять Вашу краєзнавчу розповідь. В нашому селі вкінці літа буде день Майдану і наперед запрошую знімальну групу зробити презентацію фільму в нас. Це дуже добрий початок».

Журналістки Галина Носова та Ніна Федько запропонували поїхати в Майдан і здійснити зйомки розмов з місцевими мешканцями.

Ярек подякував всім за спільний перегляд та коментарі: «Це передусім туристично-краєзнавча стрічка. Якщо карти складуться, то маю на меті перетворити її на документальний фільм. Зізнаюся, що після цього фільму я став ще більше любити Майдан. Це не просто село в кінці цивілізації, це одне з прогресивних сіл, яке давало потужний потенціал для всього мікрорайону. Хотілося б побажати, щоб справді були проекти по відновленню інфраструктури. Прекрасно розумію, що для цього потрібні колосальні гроші. Нашу історію можна бодай використати в туристичних цілях цілого краю: Майдану, Рибника, Кропивника та Довгого. Мрію, що настане той час, коли з’явиться маленький паровозик і покаже туристам атракційні краєвиди».

 

Ганна Іваночко, учасник презентації

Фото дня

Анонси подій

<<  <  Листопада 2021  >  >>
 Пн  Вт  Ср  Чт  Пт  Сб  Нд 
  1  2  3  4  5  6  7
  8  91011121314
15161718192021
22232425262728
2930     
Real time web analytics, Heat map tracking

Погода