Anżelika

Цьогоріч вийшла з друку збірочка стебницької письменниці Анжели Хухновської «Малюйте життя кольорами». У липні у стебницькій кав’ярні «Клер» успішно відбулася її презентація. П. Анжела є знаною поеткою на сторінках Фейсбуку. Знаємо, що жінка проживала тривалий термін в Польщі. Тепер вона працює репетитором з польської мови. Тому польські поезії також представлені у збірочці. Збірочка її є першою ластівкою, першим поетичним одкровенням. Однак, думаємо, далеко не останньою. Оскільки й дня не минає, аби вона не публікувала своє якесь нове творіння. Анжела любить подорожувати. Нещодавно приїхала з Хорватії. Про свої пригоди підчас подорожей також писала детально в розповідях. Вона шукає себе і в гуморесках. Має велике коло шанувальників, які і надихнули її видати книжку.

Нарешті ми символічно зустрілися першого вересня на День знань у затишній стебницькій локації «Рідний край», де при горнятку кави поспілкувалися про творчість та поезію. На зустрічі був присутній поет, композитор і виконавець власних пісень Ярослав Баран, знаний як Я-РЕК, який давав слушні поради.

Коли Ви почали писати, п. Анжело? І хто Вас надихнув взятися за творчість?

Був у моєму житті випадок, коли я познайомилася з молодою поетесою Інеллою Огнєвою. Здружилися, переписувалися, але так сталося, що ця молода дівчина захворіла і в 20 років покинула земне життя. Я дуже важко пережила її смерть, і якось само по собі так вийшло, що написала вірш в її пам’ять, бо було дуже боляче, адже дівчинка молоденька. А потім вже продовжила писати і на іншу тематику.

Чи сняться Вам герої з Ваших сюжетів? І чи вірите Ви у сни?

Щоб так щось конкретно снилося, то ні. Хоча природа присутня в моїх снах. Чи вірю я у сни? Так, вірю.

Про що Ваша поезія?

В мене тематика є різноманітною: і природа, і патріотичні вірші, і інтимна лірика, і поезія про заробітчан. Пишуться вірші спонтанно: чи погода надихнула, чи якась пригода в житті, а часом просто на вулиці щось побачила, чи картинку якусь в інтернеті, і швиденько за перо, щоб описати подію... Люблю мріяти, вигадувати якісь цікаві історії, сюжети. А це вже більше стосується гуморесок.

Чи пробували класти  Ваші вірші на музику?

Є кілька віршів, які я бачу, що підходили б для написання музики до них. Може, в майбутньому…

Які Ви дисципліни любили в школі?

В школі мене цікавили гуманітарні предмети, конкретно любила українську мову і літературу, а також військову підготовку і астрономію.

Ким Ви мріяли стати?

Моєю мрією було стати медиком. Була можливість вступити до медучилища лише за співбесідою, оскільки закінчила восьмий клас на відмінно. Але ще ця дитяча непідготовленість. Говорила мамі: «А як я залишу свій клас, своїх учнів?». Тепер про це дуже шкодую...

А чи пробували Ви колись писати прозу?

Прозу мріяла писати, вже трішки себе в цьому пробувала, але ще не публікувала. Звичайно, що хотіла б. Задуми є, енергії багато, думаю, згодом щось напишу.

Хто Вам допоміг у виданні збірки?

У виданні книги мені ніхто не допомагав, все зробила сама. Спершу видрукувала, потім сама скопіювала на флешку, відвезла в друкарню і все. Тільки чекала на видання.

 А хто оформив зовнішній дизайн збірки? Ви замовляли художника?

Усе також робила самотужки. Мені дуже сподобався образ дівчини зі скрипкою. Гарні кольори, такі веселі. І так вийшло, що і книжечка дістала назву «Малюйте життя кольорами».

Розкажіть трішки про Вашу презентацію

Презентація моєї збірки відбулася, як ми вже говорили, в стебницькій кав’ярні «Клер», де запросила мене моя подруга Світлана Винарчик. Дуже їй за це вдячна. Окрема подяка завідувачці бібліотеки Стебницького Народного дому п. Любові Волошанській, яка чудово впоралася з роллю ведучої мого дебюту. Спасибі гурту «Стебничаночка», учасниці якого так гарно співали на презентації, моїй вчительці з німецької мови Лесі Білинській та бібліотекарці Марії Британ, які також в дуеті співали пісні. Велика подяка Яні Павлів і Руслані Козар за виконання пісень і мелодій. Іоніка та скрипка додали камерності вечору. До речі, п. Яна самостійно підібрала музику до однієї з моїх поезій.  Спасибі шанувальникам моєї поезії, які знайшли час прийти на мій вечір. Подяка  Ярославу Барану та Ані Іваночко, які записали привітальне звернення, але з певних обставин не змогли бути присутніми на заході.

Чи маєте намір видати ще одну збірку?

Так, звичайно, не зупиняюсь, пишу вірші і надалі, мабуть, щоразу трішки кращі, бо перше – це завжди перше, тут можуть бути і якісь недопрацювання. З великим задоволенням для себе і, думаю, для читачів постараюся видати другу збірочку.

Чи багато Ваших мрій реалізувалося?

Мої мрії починають збуватися лише тепер, в пізньому віці. Молодість, робота, життя… Усе пролетіло.

Почала гачкувати лялечки.  І сама собі задаю питання – чому я раніше цього не робила? Це так круто, коли ти себе віднайшла і почала займатися улюбленою справою, коли створюються твої улюблені іграшки. Коли ти закінчуєш образ, одягаєш ляльку, прикріплюєш волоссячко, і в твоїх руках з’являється красуня. Якби Ви знали, як я радію, якби Ви бачили мене зі сторони. Тішуся, як мале дівчисько.

lalka

Лише тепер вдалося видати збірочку своїх віршів. Вдячна Ані Іваночко, яка мене запрошувала на різні творчі вечори, і я зрозуміла, що це моє, мені такого бракувало все життя. Почала себе реалізовувати, писати вірші, видавати їх, робити презентацію. І це все завдячуючи намовлянням багатьох людей, які повірили в мене, і які постійно говорили: «Ти це зробиш, ти талановита, ти молодець!». Найближче моє оточення додавало крил, дуже підтримувало і повторювало, що я не повинна зупинятися.

Анжело, дякуємо за відвертість. Це передусім заслуга Ваша. Ви талановита та надзвичайно цілеспрямована, ризикнули в досить пізньому віці відкрити себе. Може, процитуєте нам якийсь новий вірш?

 

Вірш про подругу

 

Я подругу таку маю,

що усюди разом ми,

Ганною зовуть, ви знали?

Познайомлю залюбки.

Ми в житті не конкуренти,

для дітей трохи відомі,

польську мову викладаєм,

Аня – в школі, а я – вдома.

Спільні заходи у нас

є в бібліотеці,

а книжки, що я читаю,

зберігаю в серці.

Тут поетів, режисерів,

піснярів вітають,

і про своїх читачів

дуже гарно дбають.

Ходимо також разом

у читальну залу,

при читанні книжечок

п'ємо разом каву.

Ведемо' різні дебати,

мило розмовляєм,

і віршовані рядки

залюбки читаєм.

Я свої, Аня свої,

з нами пані Люба -

завідувач перша кляса,

яка теж нам люба.

На фітнес ходимо разом

поправить фігуру,

бо у вільний час гуртом

любим фізкультуру.

Ось такі ми і проте

енергії повно.

Дружба наша хай цвіте

міцно й безумовно!

 gimnastyka

bieg

Дякую, Анжело, за вірш, за дружбу та за сьогоднішню розмову. Продовжуйте писати та дивувати нас своєю легкістю та невимушеністю. Що Ви побажаєте читачам?

Читачам бажаю гарного проведення часу за філіжанкою кави, коли триматимуть мою збірку в руках, приємного читання, задоволення від прочитаного, усмішок на обличчі і від моїх гуморесок. Може, вони й не є всі  вдалими, але це хороший початок. Щиро вдячна читачам за їхню любов до моєї поезії, за позитивні коментарі, за те, що ми разом можемо насолоджуватися Словом. Усіх люблю.

Анжело, гачкуйте ляльки, робіть майстер-класи, створюйте нові образи, пишіть поезію, шліфуйте свій стиль та розширюйте коло читацької аудиторії. Вам це приносить неабияку насолоду. І нам, читаючи поезії та милуючись Вашими виробами, також стає якось радісно на серці. Зичимо Вам жіночого щастя та впевнено торувати свій творчий шлях.

koledzy

 Розмову вела Ганна Іваночко

Фото: Олег Паращак

Фото дня

Анонси подій

<<  <  Жовтня 2021  >  >>
 Пн  Вт  Ср  Чт  Пт  Сб  Нд 
      1  2  3
  4  5  6  7  8  910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Real time web analytics, Heat map tracking

Погода