JuliaПсихологічна підтримка цінується завжди. Особливо її актуальність зростає в період війни. Випускниця соціально-гуманітарного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка за спеціальністю «Практична психологія», Юлія Петруняк давно ділиться на сторінках ФБ цікавими порадами психологічного характеру. У період війни вона зуміла організувати для стебничан цикл лекцій на тему «Як зберегти психічне здоров’я в умовах війни?». Першу таку лекцію молода стебничанка прочитала у Стебницькому Народному домі у неділю, 27 березня, для вікової аудиторії старше 18 років.

Передусім молода спеціалістка пояснила, що ж таке стрес. Це відповідь організму на певні події. Він буває позитивний та негативний. Психолог наголосила на тому, що в стресові ситуації потрапляють не лише діти чи підлітки, якими ми, дорослі, звикли опікуватися при надзвичайних ситуаціях. Стресові ситуації також негативно впливають і на самих дорослих. Тому надзвичайно важливо опанувати в першу чергу собою самим дорослим, а вже спокійний та врівноважений вигляд зрілої людини позитивно вплине на поведінку більш молодшого покоління.

Усі присутні почули також, що таке психотравма. Це життєва подія або ситуація, яка впливає на значущі сторони існування людини і приводить до глибокого психологічного переживання. Внутрішню травму можна порівняти з фізичною раною, до якої людина вже давно звикла і не звертає на неї ніякої уваги, і не піклується про неї. Психотравма переживається в суспільстві і має деякі фази. Перша фаза – фаза героїчна (збір волонтерських організацій, прояв доброти), друга фаза – це «фаза медового місяця» (переконання себе, що все скороминуче, прояв певної безпеки), третя фаза – фаза певного розчарування, четверта фаза – повернення до стабілізації. Кожна людина сама має визначити, на якій вона є зараз фазі.

Юна психологиня також перейшла й до практичної частини. Вона детально зупинилася на дихальних вправах, які є надзвичайно ефективними для того, аби позбутися стресу. Дуже важливо концентруватися на диханні. На рахунок чотири доцільно зробити великий вдих, а на рахунок шість – видих (умовно задмухувати свічку). Можна уявляти, як повітря проходить крізь ніздрі, тому варто дихати носом. Можна свій подих намагатися зробити повільнішим, але в межах комфорту. Варто дихати так, щоб насамперед рухалися не груди, а живіт. І це теж допомагає людині розслабитися.

На фазі шоку у людини з’являється апатія, збудження, нервове тремтіння, плач, істерика. З людиною, яка переживає потрясіння, бажано поговорити, її треба залучити до певної діяльності. Це може бути прибирання вдома або проста фізична зарядка.

У будь-якому випадку треба зберегти спокій. Нервове збудження часто змінюється на плач або нервове тремтіння. Найчастіше тремтять кінцівки, але може тремтіти й усе тіло. Плач триває від кількох хвилин до години часу. З людиною, яка плаче, потрібно просто побути поруч певний проміжок часу. Людина має виплакатися. Після плачу, який досить  виснажує організм, варто людину спитати про її наступні дії: «Чи ти хочеш поспати? Чи тебе вкрити теплим пледом? Чи дати теплого чаю? Чи, можливо, ти хочеш чимось поділитися?». Істерика зазвичай триває до кількох хвилин, часто супроводжується різкими рухами, плачем та криками, що нагадує театральну виставу. Істеричні люди зазвичай люблять публіку. Якщо Ви залишаєтесь наодинці з такою людиною, вона швидко заспокоюється. З істеричного стану людину можна швидко вивести, якщо вчинити якусь гучну дію (раптові аплодисменти, крик, стук по столі кулаком). Кожна істерика – то крик про допомогу. Ступор – неактивна реакція, яка триває від кількох хвилин до кількох годин. Людина застигає на місці, з нею нічого не відбувається. Щоб вивести її з того стану, треба зробити якусь невеличку біль, бодай щипнути нігтями в зап'ястя. Бажано також на вухо людині тоді шепотіти якісь навіть слова: «Війна. Бомба. Постраждалі». Не завжди позитивні слова виводять людину зі ступору. Апатія – жодних рухів та емоцій. Це важкий психологічний стан гострого стресу. Тут вже потрібна допомога психотерапевта. Апатія триває від кількох хвилин до кількох тижнів. При агресії людина зривається на будь-що і здатна на будь-що. Людину дратує все: що віє вітер, що літають горобці, що хтось щось не так сказав або подивися. Щоб допомогти такій людині, треба змінімалізувати зоровий контакт. Під впливом агресії не потрібно дивитися людині в очі, бо це її може ще більше розізлити. Над людиною стояти не треба, бажано зберігати відкрите положення. Усі положення такої людини варто копіювати: якщо вона стоїть, то Ви також стійте, а якщо сидить, то присядьте. Спробуйте з’ясувати, які фактори спровокували агресію. Якщо це тарілка, то заберіть її, якщо агресію спровокувала інша людина, то варто її відгородити на певний період від спілкування. Людину можна застрашити аналогічним випадком з іншим чоловіком чи жінкою, який завершився викликом поліції.

Питання «Як ти?» дорівнює твердженню «Я тебе люблю, я піклуюся про тебе, я тобі допомагаю, мені не байдуже, що з тобою коїться».

Психолог поділилася з кількома вправами, які мали б допомогти подолати паніку у щоденному життя.

  • «Обійми метелика»: схрестити руки на грудях, покласти долоні на плечі і поплескати себе 25 – 30 разів. При цьому слід робити глибокі дихання. Якщо появився спокій, переходимо до другого етапу, якщо спокій відсутній, повторюємо дію.
  • «Заземлення»: міцно поставити ноги на землі і відчути опору, можна озирнутися навколо і знайти до п’ять – десять предметів, які можна побачити чи до яких можна доторкнутися. Для ускладнення вправи ці предмети поділити за кольорами.
  • «Заспокоєння»: покласти одну руку на груди, а другу на живіт та стежити за своїм диханням. Має з’явитися відчуття тепла та безпеки. Вправу виконувати без поспіху. Будь-яке відчуття, яке з’являється, є природнім. Усі люди відчувають емоції, а емоції – це норма. Полегшення з’явиться спонтанно.
  • «Ресурси»: треба подумати про майбутнє (людина, мрія, плани на завтра). Собі щодня треба ставити мету, маленьке завдання на завтра.

Стрес, який ми зараз відчуваємо та переживаємо, є нормою. Спочатку ми заспокоюємо себе, а потім даємо підтримку іншим. Допомагаймо іншим лише в стані спокою.

Щоб зберегти стан безпеки, слід задовольняти базові фізіологічні потреби (сон, їжа, прогулянки на свіжому повітрі). Треба продовжувати ту саму діяльність, що виконувалася до війни (підйом, вмивання, чищення зубів, пиття кави, навчання, діяльність, відвідування близьких, допомога тим, хто того потребує). Дуже важливо обмежити перегляд новин, особливо перед сном.

Юля також поділилася особистою порадою: молитися. Бо молитва заспокоює. Бо молитва – це щит, який завжди оберігає.

Перша лекція відбулася у затишній атмосфері. І хоч аудиторія була малочисельною, серед учасників були ті, яким щойно виповнилося вісімнадцять. А для розвитку Стебника (та й загалом для України) потрібна молодь, яка є здоровою не лише фізично, а й психічно та духовно.

Кожен має собі поставити питання: «А що я зроблю, коли закінчиться війна?». Юля для себе побажала випити каву у Карпатах. Учасники семінару подякували молодому лекторові за мудрі поради та побажали, аби її мрія швидше збулася.

Продовження всі очікують однозначно.

Ганна Іваночко, учасник заходу

Фото дня

sygnaly

ukryttya5

Анонси подій

<<  <  Липня 2022  >  >>
 Пн  Вт  Ср  Чт  Пт  Сб  Нд 
      1  2  3
  4  5  6  7  8  910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Real time web analytics, Heat map tracking

Погода